Близько ста п’ятдесяти років тому
відомий астроном і математик Бессель проводив спостереження над Сиріусом –
найяскравішою зіркою неба. При цьому він натрапив на вельми цікаве явище:
виявив, що, рухаючись по небу, Сиріус відчуває періодичні відхилення від
прямолінійного шляху, звичайного для більшості зірок. Цей факт послужив
поштовхом до відкриття дивних небесних тіл – «білих карликів». Чимало
різноманітних творів присвятили їм письменники-фантасти. Але, мабуть, ще більше
інтересу викликали вони у людей науки.
Білі карлики є останнім етапом життя відносно
невеликих зірок, які вичерпали запаси термоядерного "пального". Їх
матерія перебуває в особливому стані через величезну щільність її речовини -
сотні тисяч або навіть мільярд тонн на кубічний метр. Саме таку речовину вдалося створити вченим з
Великобританії з атомів фосфору та кремнію.
Новостворена
речовина за своєю структурою і силою магнітного поля нагадує матерію в надрах
білих карликів. За словами
вчених, створена матерія допоможе вивчити властивості цих "вигорілих"
зірок.
Фізикам вдалося штучно створити надщільну матерію,
експериментуючи з атомами кремнію та фосфору, які перебували всередині поля
найпотужнішого магніту. Під час дослідження вчені спостерігали, що сполука кремнію
та фосфору містить у собі набір зі своєрідних віртуальних "атомів"
водню з легко змінюваними властивостями. Ці атоми дослідники використовували для моделювання матерії
білих карликів. Як виявилося, для цього досить створити досить сильне магнітне
поле - близько 32 Тесла, що досяжно для сучасних надпровідних
"супермагнітів".
Зазначимо, що минулого року
британські астрофізики заявили, що хімічний склад пилових поясів навколо чотирьох зірок-білих карликів
свідчить про те, що ці зірки колись знищили свої планети, схожі на Землю.
Вивчення створеної речовини дозволить передбачити долю
нашого рідного світила. Сонце
чекає доля білого карлика, проте залишається під питанням, чи зможе людина
спостерігати Сонце в цій ролі.
Близько ста п’ятдесяти років тому
відомий астроном і математик Бессель проводив спостереження над Сиріусом –
найяскравішою зіркою неба. При цьому він натрапив на вельми цікаве явище:
виявив, що, рухаючись по небу, Сиріус відчуває періодичні відхилення від
прямолінійного шляху, звичайного для більшості зірок. Цей факт послужив
поштовхом до відкриття дивних небесних тіл – «білих карликів». Чимало
різноманітних творів присвятили їм письменники-фантасти. Але, мабуть, ще більше
інтересу викликали вони у людей науки.
Білі карлики є останнім етапом життя відносно
невеликих зірок, які вичерпали запаси термоядерного "пального". Їх
матерія перебуває в особливому стані через величезну щільність її речовини -
сотні тисяч або навіть мільярд тонн на кубічний метр. Саме таку речовину вдалося створити вченим з
Великобританії з атомів фосфору та кремнію.